ME
NU
Грудень 01, 2021

Закрутити гайки: яке «покращення» для платників податків готує Кабмін

 

Нещодавно в Верховній Раді України за поданням Кабінету Міністрів України був зареєстрований законопроєкт № 6317 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення порядку подання податкової звітності». Чому в разі прийняття цей документ може мати суттєві негативні наслідки для платників податків, проаналізував ексклюзивно для Mind старший юрист Arzinger Микита Ларіонов.

 

Яка ситуація зараз

Наразі практично будь-яке порушення податкового законодавства, яке виявляють контролюючі органи за наслідками податкової перевірки, крім акта перевірки та податкового повідомлення-рішення, супроводжується також протоколом про адміністративне правопорушення щодо службової особи платника податків (директор / головний бухгалтер) за ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Санкція ст. 163-1 КУпАП передбачає незначний штраф в розмірі не більше 255 грн. При цьому притягнення службової особи платника податків до адміністративної відповідальності несе також приховані ризики як для компанії – платника податків, так і для посадової особи – зокрема репутаційні (особливо, коли йдеться про великі міжнародні компанії).

Через це, незважаючи на неістотну суму штрафу, добросовісні платники податків зазвичай не ігнорують протоколи за ст. 163-1 КУпАП і намагаються не допустити притягнення їхніх службових осіб до адміністративної відповідальності.

Процедура притягнення до відповідальності

Чинна редакція КУпАП передбачає, що податковий орган передає протокол про адміністративне правопорушення за ст. 163-1 КУпАП разом з іншими матеріалами до суду. Останній і вирішує питання щодо притягнення посадової особи платника податків до відповідальності.

При цьому КУпАП передбачає присічний строк для притягнення до адміністративної відповідальності – 3 місяці з дня вчинення правопорушення. Завантажені українські суди часто не встигають розглядати протоколи в строк, що часто зумовлює закриття провадження у справі без накладення штрафу – у зв’язку із закінченням строків притягнення до відповідальності.

Якщо ж строки притягнення до відповідальності не сплили, то провадження у справі про адміністративне правопорушення зазвичай закривається в разі оскарження і, як наслідок, неузгодженості податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками відповідної податкової перевірки.

 

Що нового пропонує законопроєкт №6317

Складається враження, що законопроєкт №6317 серед іншого покликаний врегулювати зазначені «неузгодженості», які дають змогу службовим особам платників податків уникати притягнення до адміністративної відповідальності.

Передусім із тексту законопроєкту випливає, що Кабінет Міністрів України пропонує розширити об’єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, додавши відповідальність за порушення порядку подання податкової звітності, зокрема неподання або несвоєчасне подання податкової звітності.

При цьому варто зауважити, що Податковий кодекс України вже передбачає відповідальність платника податків за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій у вигляді штрафу в розмірі до 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. І такі штрафи зазвичай платники податків не оскаржують.

Отже, у разі внесення відповідних змін в ст. 163-1 КУпАП, за одне й те саме порушення, наприклад несвоєчасне подання податкової декларації з ПДВ, відповідальність нестимуть одночасно і платник податків (компанія), і його службові особи.

Додатково законопроєктом №6317 пропонується збільшити санкцію статті в понад 16 разів. Так, якщо наразі максимальна сума штрафу за порушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП становить 255 грн, то в разі ухвалення законопроекту № 6317 санкція статті збільшиться до 4250 грн.

Також законопроєкт № 6317 пропонує кардинально змінити процедуру притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 КУпАП, передавши повноваження розглядати відповідні протоколи про адміністративні правопорушення від районних судів до безпосередньо податкових органів.

Отже, після ухвалення законопроєкту № 6317 податкові органи і надалі складатимуть протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 163-1 КУпАП, проте вирішувати питання щодо їхньої законності та щодо наявності підстав для притягнення до адміністративної відповідальності будуть не суди, а безпосередньо податкові органи.

 

Як нові норми вплинуть на бізнес?

У такому разі вбачається, що згадані вище найбільш поширені наразі підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, а саме сплив строків для притягнення до відповідальності, а також оскарження податкового повідомлення-рішення, втратять свою актуальність.

При цьому особа, яку податковий орган притягнув до адміністративної відповідальності, надалі зможе оскаржити постанову про накладення адміністративного стягнення до суду в загальному порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративне судочинство.

Законопроєкт № 6317 несе доволі суттєві ризики для платників податків, збільшуючи відповідальність за ст. 163-1 КУпАП і кардинально змінюючи процедуру притягнення до відповідальності на користь податкових органів.

 

Спеціально для Mind.ua

Щоб першими дізнаватися про наші новини

Підписатися