Андрій Підгайний, партнер
На перший погляд, неочікуване і швидке прийняття закону (Верховна Рада і Президент впоралися за три місяці) може викликати питання до актуальності проблеми саме у період воєнного стану. Однак, необхідність прийняття закону випливає із зобов'язань України в рамках Угоди про асоціацію, направлених на створення «анти-олігархічної інфраструктури». Виконання цих зобов'язань набуло критичного значення після отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС. Як наслідок, розробка законопроєкту була передбачена Заходами з виконання Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки.
Ключовою метою закону стало обмеження корупції шляхом легалізації ринку лобістських послуг і започаткування прозорих механізмів впливу бізнесу на органи влади в процесі здійснення правотворчої діяльності. В результаті ми станемо свідками суттєвої перебудови структури і якості ринку лобістських послуг, адже він існував і до прийняття закону. Отже які тенденції ми можемо очікувати?
По-перше, професіоналізація лобістських послуг. Закон визначає лобіювання як діяльність, пов'язану з впливом на прийняття (утримання від прийняття), зміну, або скасування нормативно-правових актів. Де-факто, йдеться про KPI лобістів, досягнення яких вимагатиме залучення експертизи як у відповідній галузі, так і у процедурних питаннях нормотворчого процесу. Лобісти мають добре розумітися на галузевій специфіці, регламентних процесах, та вміло використовувати свої ексклюзивні права, надані законом. Отже, з часом слід очікувати створення окремих консалтингових фірм, сфокусованих виключно на лобістській діяльності.
По-друге, зростання видатків бізнесу на лобістську діяльність. Для досягнення результату у важливих лобістських проєктах (на кшталт, галузева реформа), здійснення впливу тільки через лобістську організацію (галузеву асоціацію) може виявитися недостатнім і вимагатиме додаткового залучення експертів-лобістів. Крім того, видатки на залучення лобістів обумовлюються підвищеними вимогами закону до адміністрування лобістських послуг (звітність в Реєстрі прозорості, обов'язки і адміністративна відповідальність).
По-третє, через обмеженість ринку лобіювання, доступ на який отримують лише зареєстровані особи, значно підвищиться конкуренція. Водночас розвинуті галузі економіки налічують численні неприбуткові організації (союзи, спілки, асоціації), які за рахунок членських внесків представляють інтереси одних і тих самих учасників ринку. Такі фактори як підвищення вимог до ефективності лобістів та зростання видатків на фінансування лобістських проєктів поступово призведе до концентрації лобіювання в потужних галузевих і бізнес-асоціаціях.
Для Property Times