Партнер та керівники практики банківського та фінансового права
— Як змінився ваш портфель проєктів з 2022 року і хто ваші основні клієнти зараз?
— У плані клієнтського портфеля все більш-менш стабільно. Я б виділив три великі групи: перша – це іноземні кредитори, з яких найбільш активними зараз є IFIs, друга – український фінансовий сектор, в якому найбільш активними є державні банки, і третя – це українські та міжнародні компанії, які звертаються за підтримкою з питань фінансового права та фінансових транзакцій.
Звісно, є просідання по деяких категоріях клієнтів. Наприклад, іноземні комерційні банки через очевидні причини наразі не дуже активні. Хоча є винятки й серед них. Але, як і завжди, якщо в чомусь кількість роботи зменшується, в чомусь іншому – збільшується. Яскравим прикладом збільшення замовлень є державні банки, які в цей непростий час взяли на себе левову частину підтримки підприємств реального сектору економіки. Крім того, що в них суттєво збільшився обсяг роботи, деякі з них зайшли в нові для себе продукти та сфери, що вимагає кваліфікованої юридичної підтримки й збільшує роботу для зовнішніх радників.
Крім цього, фінансовий сектор традиційно дає багато роботи для інших практик, серед яких я б виділив практику трудового права, вирішення спорів, антимонопольне право і, звичайно, захист у кримінальних провадженнях.
— Чи можете Ви відмітити якісь окремі успішні проєкти за останній час?
— На жаль, більшість цікавих проєктів є конфіденційними і я не можу їх розкривати. Але хотів би зазначити роботу нашої практики антимонопольного права спільно з практикою банківського та фінансового права в справі, порушеній Антимонопольним комітетом України проти ПриватБанку з питань встановлення плати за торговий еквайринг. Це була дуже складна і водночас цікава справа, яка вимагала нестандартного підходу та аналізу великого обсягу інформації не тільки щодо ринку еквайрингу України, а і країн ЄС.
На момент нашого залучення ця справа тягнулася вже декілька років без якихось чітких перспектив розвитку. Зі свого боку ми одразу запропонували стратегію активних дій, яка полягала в роботі на випередження і формуванні правової позиції банку на базі експертних висновків і досвіду інших країн.
Через півтора року активної роботи ми досягли успіху і справа завершилась логічним висновком АМКУ про відсутність порушень із боку ПриватБанку.
— Як змінюється роль фінансового юриста в сучасних угодах і чи змінились очікування клієнтів?
— Я не можу сказати, що очікування клієнтів кардинально змінилися за останні 20 років. Єдине, мабуть: після всіх криз, ковіду і початку війни особливий акцент робиться на практичності та ефективності юридичної підтримки. Нікому не потрібні довгі опуси з теорії права. Клієнту потрібна чітке розуміння питання, ризиків і варіантів розв'язання проблеми.
Насправді якщо ви працюєте в топовому сегменті ринку (я маю на увазі найбільш складні та цікаві проєкти) і конкуруєте з найкращими, нема дрібниць, які б не були важливі. Усе – від якості послуг до комунікації з клієнтом щодо технічних питань – має бути на найвищому рівні.
У сучасних умовах фінансова ефективність і дотримання бюджетів може бути вашою конкурентною перевагою. Непоодинокі випадки, коли деякі фірми зловживають своєю роллю і відправляють на зустрічі та дзвінки по декілька юристів одночасно. Це може бути обґрунтовано, якщо обговорюються питання, які стосуються компетенції різних юристів. Але якщо на зустрічі присутні 3-4 юристи однієї практики, більшість з яких весь час мовчить, постає питання доцільності їх присутності. Особливо якщо після цього вони ще і виставляють рахунок за обговорення цієї зустрічі між собою. Така практика дуже дратує клієнтів і не додає плюсів репутації тим фірмам, які цим зловживають.
Якщо говорити про конкретні проєкти, то багато залежить від ролі у проєкті, відносин між його учасниками та поставлених клієнтом цілей. У будь-якому проєкті радник діє в межах коридору дозволеному цими умовами. Наприклад, візьмемо стандартний проєкт із кредитування. Якщо працюєш на боржника, то важливо захищати його інтереси, але робити це з розумінням меж, за які не варто виходити. Це приходить із досвідом, коли починаєш розуміти, в яких питаннях кредитор може поступитись, а які для нього принципові. Намагання «продавити» кредитора в принципових для нього питаннях можна іноді використати як маневр для торгу за важливі для вас умови, але робити це потрібно обережно. Якщо кредитор не налаштований на подібний торг, це може поставити під ризик весь проєкт. Нещодавно я був свідком ситуації, коли ми, працюючи на DFC, стикнулись із надмірним прагненням юристів позичальника (до речі, це були юристи однієї з відомих міжнародних фірм) кардинально переглянути умови кредитного договору, запропонованого кредитором.
На жаль, на якомусь етапі DFC просто відмовилася від проєкту, оскільки надто агресивна позиція юристів позичальника йшла в розріз з їх очікуваннями.
Ще я б відмітив очікування щодо залученості партнера в проєкт. Доволі часто доводиться чути від знайомих юристів-інхаусів, що на етапі продажу партнер і танцює, і співає, а коли починається робота, він зникає, перекладаючи все на плечі підлеглих. Звісно, команда повинна працювати ефективно, що передбачає виконання різних завдань різними юристами відповідно від їх кваліфікації. Ніхто не оцінить, якщо партнер буде готувати, наприклад, просту довіреність. Але якщо мова йде про переговори, зустрічі з НБУ чи іншими регуляторами, побудову стратегії та погодження її з керівництвом клієнта, очікується, що партнер буде безпосередньо залучений у цю роботу і буде обличчям своєї команди.
З 2022 року важливість цього питання ще більш підвищилась, оскільки не секрет, що багато колег виїхали за кордон і керують своїми практиками звідти. Можу сказати, що у багатьох клієнтів уже накопичився негативний досвід подібного «віддаленого» керування, тому при виборі радника на новий проєкт вони більше віддають перевагу командам, які перебувають безпосередньо в Україні.
Ми добре відчуваємо таку тенденцію, оскільки всі партнери і юристи ARZINGER перебувають в Україні. Клієнти це цінують.
— Цікавить питання конфлікту інтересів. Чи звертають клієнти на це увагу і чи доводиться вам відмовлятися від проєктів?
— Я б сказав, що після повномасштабного вторгнення це питання стало актуальним як ніколи. І розуміння конфлікту інтересів уже давно вийшло за межі правової кваліфікації конфлікту. На додаток до вимоги про відсутність конфлікту інтересів безпосередньо щодо клієнта доволі часто обов'язковою умовою наразі є відсутність серед клієнтів компаній чи громадян країни-агресора і підсанкційних осіб (що цілком зрозуміло).
В Arzinger ми ставимося до цього питання відповідально. Перед підтвердженням роботи кожен проєкт і клієнт ретельно перевіряється на предмет наявності конфлікту інтересів і репутаційних ризиків.
І я можу підтвердити, що ми регулярно відмовляємося від проєктів чи клієнтів, якщо вони не відповідають нашим вимогам.
Однак чутливість клієнтів до конфлікту інтересів теж буває різна. Іноді так трапляється, що на момент початку роботи над проєктом конфлікт інтересів відсутній, але він виникає в ході роботи над проєктом. У таких випадках ми прямо повідомляємо про це клієнта. Він вирішує, чи можемо ми працювати далі за таких умов, чи повинні вдатися до певних дій для усунення конфлікту інтересів. Буває, що клієнт дозволяє нам працювати в умовах наявності конфлікту інтересів за певних гарантій із нашого боку.
— Як ви думаєте, чому клієнти дозволяють вам працювати, попри наявність конфлікту інтересів?
— Це питання довіри, яке базується на відносинах із клієнтом і нашій репутації. Не буде перебільшенням сказати, що в багатьох випадках ми ставимо інтереси клієнтів вище власних. Це не залишається непоміченим і дозволяє побудувати з клієнтами такі відносини, за яких вони більше нам довіряють і дозволяють іноді відходити від стандартних правил.
Зі свого боку ми гарантуємо клієнтам конфіденційність і професійну підтримку, попри всі сторонні чинники.
Колись давно я почув фразу: спочатку ти працюєш на репутацію, а потім вона на тебе. І зараз я можу впевнено це підтвердити.
— За якими принципами ви вибудовуєте відносини з клієнтами? Що для вас важливо на етапі прийняття нового проєкту?
— Насправді важливих речей дуже багато, але я б виділив чесність. Насамперед щодо ваших можливостей, експертизи, строків і вартості реалізації проєкту. Іноді клієнт хоче почути, що все можна зробити швидко і дешево й обирає того радника, який це йому обіцяє. Але це дуже недалекоглядний підхід. Так, ви можете отримати один проєкт, але після того, як клієнт зрозуміє, що реальність інша, нової роботи ви від нього більше не отримаєте.
І навпаки, буває, що клієнт, почувши від нас реалістичний сценарій, обирає інших, але потім все одно повертається, коли все йде саме так, як ми й казали з самого початку. Не буду приховувати, такі моменти дуже приємні.
— Як на клієнта впливає сьогодні штучний інтелект? І чи використовуєте його в роботі?
— Звісно, клієнти дедалі більше його використовують, як і ми самі. Особливо якщо потрібно щось швидко проаналізувати (якщо немає, наприклад, досвіду в застосуванні того чи іншого продукту). Але це не замінює роботу юриста, хоча й допомагає на початковому етапі зрозуміти базові речі в новому питанні або отримати системну інформацію. Але з цим потрібно бути дуже обережними.
Наведу приклад. Нещодавно я скористався ШІ для аналізу доволі складного питання, пов'язаного з інвестиційною та девелоперською діяльністю. Можу сказати, що ШІ відповів правильно тільки приблизно на половину моїх запитань. І кожного разу визнавав помилку після уточнень із мого боку. Але для того, щоб це розуміти, потрібно мати відповідний досвід і знання. Ба більше, те, що ШІ запропонував як «робочу схему, яка використовується на практиці», не відповідало ряду вимог підзаконних нормативних актів і не могло бути реалізовано. Тому все-таки довелось усе робити по-старому – самому аналізувати законодавство і судову практику.
Насправді я не бачу нічого поганого в тому, що клієнти хочуть оптимізувати витрати й використовують ШІ як інструмент для цього. Я впевнений, що через певний час деякі стандартні питання будуть розв'язуватися без допомоги юристів.
Але у складних ситуаціях, особливо таких, які потребують комунікації між різними сторонами, юристи ще довго будуть потрібні.
— В яких нових нішах ви бачите потенціал для розвитку вашої практики у найближчі роки?
— Впевнений, що в міру того, як ми будемо наближатися до вступу в ЄС, перед нами поставатиме дедалі більше регуляторних питань. З цим стикались інші країни після вступу в ЄС, і Україна не буде виключенням. Єдине, що важко робити прогнози щодо строків.
— У великих фінансових угодах часто одночасно працюють декілька юридичних фірм. Як у таких проєктах вибудовується взаємодія між колегами?
— Буває по-різному. У більшості випадків проблем не виникає. Якщо ми говоримо про українські компанії, які зазвичай залучаються до таких проєктів, то всі є професіоналами, знають свою справу, і у всіх одна ціль – зробити так, щоб проєкт був успішно реалізований.
Звісно, можуть бути різні погляди на деякі речі, але завжди вдається знайти компроміс. Ми часто працюємо на різні сторони, тому можемо дивитися по-різному з погляду ризиків для наших клієнтів.
Але іноді бувають ситуації, коли інтереси клієнта починають впливати на юристів, які починають поводити себе непрофесійно та неетично. Доводиться якось виносити це за рамки конкретного проєкту, оскільки для нас важливо, щоб він реалізувався, а наші особисті відносини з ними можуть бути розв’язані в іншому місці. Це, звісно, неприємно, коли люди так себе поводять, але всі все бачать: як їхні клієнти, так і наші. Тому це грає проти них. Які б не були складні переговори та ситуації, завжди потрібно поводитися етично та професійно і робити свою справу.
— Які вимоги сьогодні ставлять практики Banking & Finance та Debt Restructuring до молодих юристів? Яким ви бачите баланс між hard skills і soft skills для їхнього професійного зростання?
— Молодий юрист може не мати достатніх hard skills, оскільки лише починає свою роботу, але з погляду soft skills очікується, що він буде тим, хто в перспективі може стати якщо не лідером ринку, то принаймні дуже гарним юристом у цій сфері. Очікується, що він знає (як мінімум) англійську мову, добре володіє сучасною технікою та всіма застосунками, прагне навчатися, прислухатися до зауважень і конструктивної критики.
Це людина, яка хоче дійсно працювати – і працювати багато. У неї має бути щось таке внутрішнє, що змушує її розвиватися та йти вперед. Потрібно бути в хорошому сенсі «голодним» до роботи, реалізації, розвитку та успіху. Саме таких людей ми шукаємо в команду.
Але все це не скасовує гарні людські якості, такі як чесність, порядність і надійність. Без них все інше нічого не варте.
— Що є вашим головним мотиватором у професії після 20 років практики?
— Мені подобається те, чим займаюся – це та професія, яку я вибрав і не пошкодував. Звичайно, бувають напружені дні, проблемні переговори, складні клієнти. Але мені здається, що я добре впораюся з цим.
Я досі залишаюся «голодним» до нових вершин – це допомагає рухатися вперед.