ME
NU
Травень 19, 2023

Кредити перед контрагентами у рф та рб: чи платити українському бізнесу

Євген Дядюк, радник 

 

Іван Залізняк, юрист 

 

Із початком повномасштабного військового вторгнення на територію України частину підприємців почало хвилювати питання – чи виконувати зобов’язання перед контрагентами, які мають певний зв'язок із російською федерацією та/або республікою білорусь, у тому числі розуміючи певну безальтернативність економічних зв'язків у той момент? Якщо не виконувати – то як і як довго? Інша частина бізнесу, особливо не заглиблюючись у деталі, ухвалила для себе однозначне рішення – не допускати виконання жодних зобов’язань на користь кредиторів із рф/рб. Не зважаючи на те, що з моменту початку військової агресії минуло більше року і більшість компаній із рф/рб контрагентами вже прийняли ту чи іншу модель поведінки, дані питання не втрачають актуальності. Чи дійсно наявні підстави не платити? Якщо не платити – як це зафіксувати? Чи це тимчасове зупинення оплати боргів чи їх «прощення»? Які негативні наслідки можуть бути за сплату/несплату таких боргів? Що робити в ситуації, коли у вас наявна реальна заборгованість перед компаніями з рф/рб? 

 

З початком війни змінилося все...

Змінилося все, як в Україні, так і у світі. Тому задля забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи ще в перший день повномасштабного вторгнення Національний банк України прийняв постанову «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24 лютого 2022 року №18.

З-поміж іншого, пунктом 18 постанови №18 НБУ вирішив зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів російської федерації / республіки білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації / республіки білорусь, окрім кількох винятків.

 

Тобто для банків встановлено повну заборону на проведення будь-яких видаткових операцій із рахунків юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками (фактичними контролерами) яких є резиденти рф/рб.

 

Згодом Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 3 березня 2022 року №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією російської федерації».

Пунктом 1 постанови №187 запроваджено мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи:

  • громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;
  • юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації;
  • юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.

 

Постанова НБУ не скасовує боргові зобов'язання

Деякі боржники, не бажаючи розлучатися з власними коштами на користь компаній, у яких простежується слід рф/рб, посилаються на заборону, встановлену постановою №18.

Такі міркування боржників є не зовсім правильними, оскільки в постанові №18 йдеться лише про видаткові операції самих суб’єктів господарювання рф/рб, а положення постанови № 18 є обов'язковими для виконання лише для банків.

Видаткова операція – це фінансова операція, яка призводить до зменшення активів на рахунку клієнта – власника активів. А перерахування коштів на користь «російського» кредитора – навпаки, призводить до збільшення активів.

Якщо ж ви з'ясували, що ваш кредитор однозначно є резидентом рф/рб або його кінцевий бенефіціарний власник (член або учасник (акціонер) є громадянином рф/рб), то неможливість виконання власних зобов'язань варто обґрунтовувати наявністю мораторію, запровадженого п. 1 постанови №187.

 

Розуміючи, що мораторій – це не прощення назавжди, варто направити такому контрагенту повідомлення (зазвичай, засобами електронного зв'язку) про такий мораторій і несплату грошових зобов’язань до кінця дії мораторію та зберегти докази такого направлення.

 

Контрагенти з білорусі поки на паузі

Наразі чинне законодавство не визначає республіку білорусь як державу-агресора (Україна зберігає дипломатичні відносини з Мінськом), однак, зважаючи на використання рф території білорусі для здійснення військової агресії проти України, запровадження розрахункових обмежень на господарській операції з компаніями-резидентами рб або серед учасників яких є резиденти рб, є виправданим і слушним. Тому варто бути уважним в обох випадках – встановлення зв'язку з рф та/або рб.

Отже, навіть уклавши договір із суб’єктом господарювання з рб, розрахуватися напряму буде неможливо. Ба більше, міжнародні системи валютних платежів також мають застереження щодо подібних платежів.
Використання різного роду схем у відносинах із компаніями з рб не тільки значно підвищують витрати на їхню реалізацією, а й мають вплив на імідж компанії.

Борги перед фізичними особами платити потрібно 

Мораторій не діє, якщо кінцевим бенефіціарним власником (членом або учасником (акціонером) вашого кредитора є громадянин рф/рб, який проживає на території України на законних підставах.

Найчастіше такою підставою буде наявність посвідки на тимчасове або постійне проживання. За наявності в учасників вашого кредитора відповідного дійсного документа сплачувати борги все-таки доведеться.

Чи допоможе український суд «російським» кредиторам?

Наявність мораторію – не звільняє боржників від виконання зобов'язання та не означає його припинення (прощення)

 

Тому кредитор із рф/рб, незважаючи на дію мораторію згідно з постановою №187, має всі законні підстави для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості. Як свідчить судова практика, такий позов буде задоволено, оскільки мораторій розповсюджується лише на виконання (примусове виконання) зобов'язань, кредиторами за якими є особи, пов'язані з рф/рб. Проблеми в «російського» кредитора виникнуть лише на етапі примусового виконання такого рішення суду.

 

Пунктом 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії зупиняються, а заміна стягувачів (які пов'язані з росією) забороняється у виконавчих провадженнях з виконання рішень, які фактично підпадають під дію мораторію, запровадженого постановою №187.

Тобто отримати необхідне для себе рішення суду рф/рб кредитор зможе, але забезпечити його примусове виконання – ні.

Наслідки добровільного погашення заборгованості боржником

Постановою №187 введено мораторій як на примусове, так і на добровільне виконання зобов'язань перед «російськими» кредиторами.

Щодо примусового виконання, то це зона відповідальності органів стягнення.

Що може чекати на боржника, який вирішив добровільно сплатити заборгованість на користь кредитора, пов'язаного з рф/рб?

Така ситуація можлива внаслідок необізнаності боржника щодо наявності мораторію або внаслідок наявності в нього свідомого бажання виконати власні зобов'язання. 

 

Чинне законодавство України прямо не передбачає відповідальності за виконання господарських зобов'язань на користь «російських» кредиторів. Однак, навіть якщо ваш контрагент не перебуває у санкційних списках, не варто забувати не лише про іміджеві, податкові, санкційні наслідки, а й про цілий «букет» статей Кримінального кодексу України, якими можуть скористатися правоохоронні органи в разі прояву зацікавленості до такого роду операцій, а саме: колабораціонізм (ст. 111-1), фінансування тероризму (ст. 258-5) тощо.

 

Не варто забувати також і про екстериторіальну дію міжнародних норм, особливо у сфері дотримання секторальних санкцій тощо, за порушення яких передбачена цілком реальна відповідальність для українських суб’єктів господарювання.

Наслідки порушення мораторію «російським» кредитором

Окрім заборони на виконання зобов'язань перед «російськими» кредиторами, п. 1 постанови №187 також встановлено заборону на вчинення будь-яких дій, спрямованих на  відчуження майна, яке належить кредиторам, пов'язаним із рф/рб.

Пунктом 2 постанови №187 встановлено, що всі правочини, спрямовані на таке відчуження, є нікчемними – тобто не мають породжувати жодних юридичних наслідків (усе майно залишається у власності кредитора).
Проте ці положення постанови №187 суперечать нормі ч. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України, згідно з якою підстави недійсності нікчемного правочину мають встановлюватися законом.

Оскільки постанова №187 є підзаконним нормативно-правовим актом, а не законом, то питання щодо реальної нікчемності правочинів із порушенням мораторію є доволі дискусійним. Відповідь на це питання зможе надати лише усталена судова практика, яка наразі тільки формується.

 

Для mind.ua 

Щоб першими дізнаватися про наші новини

Підписатися