ME
NU
Квітень 13, 2022

Колаборантам зась: яка відповідальність передбачена за зраду України

Андрій Ткачук,

 

 

Колабораціонізм (від франц. collaboration – співпраця) означає добровільну співпрацю (на противагу вимушеній праці) населення окупованих територій з окупантами. Виокремлюють колабораціонізм на підставі політичної угоди з окупантом (так звану «кооперацію» з окупаційною владою у цивільних галузях), а також «спільне ведення війни» на боці окупаційних сил. 

 

Президент України підписав «Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність)» №5144 від 24 лютого 2021 року (ст. 111-1 Кримінального кодексу України). 

 

Останнім законодавець передбачив відповідальність не лише для громадян України, а й для бізнесу.

 

Що передбачено за публічні виступи? 

Щодо громадян України, кримінально караною колабораційною діяльністю визнаються такі діяння. 

 

Публічне заперечення:

  • здійснення збройної агресії проти України;
  • тимчасової окупації частини території України.

 

Покарання. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років (ч. 1 ст. 111-1 КК).

 

Публічні заклики до:

 

  • підтримки рішень і дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора;
  • співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією держави-агресора;
  • невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.

 

Покарання. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років (ч. 1 ст. 111-1 КК).

 

«Публічними» є заклики чи заперечення, які висловлені у письмовій або усній формі, зміст яких доводиться до відома невизначеного кола осіб у друкованому вигляді (листівки, плакати, білборди), в електронно-цифровому вигляді чи усно.

 

Публічні заклики чи заперечення можуть лунати через:

 

  • ЗМІ, радіо, публікуватися в інтернет-виданнях (газетах, журналах, інформаційних порталах),
  • поширюватися у відео-, звукозаписах чи інших документах через соціальні мережі (Facebook, Linkedin, TikTok, Twitter), месенджери (Viber, WhatsApp, Skype, Telegram) або шляхом демонстрації окремих документів (наприклад, на нарадах, пресконференціях, зборах тощо).

Зазначимо, що строки давності не застосовуються в разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у ст 109 – 114-2 КК.

 

Проте публічні заклики та заперечення, а також добровільне зайняття громадянином України посади, не пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій є кримінальним проступками. Згідно з ч. 2 ст. 12 КК, останнє тягне за собою особливості застосування окремих пролежень кримінально-правових і кримінально-процесуальних норм.

 

Як карається пропаганда? 

Пропаганда в закладах освіти та впровадження стандартів освіти держави-агресора в закладах освіти.

 

Покарання. Виправні роботи до 2 років або арешт до 6 місяців чи позбавленням волі до 3 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років (ч. 3 ст. 111-1 КК).

 

Пропаганда зводиться до публічних закликів, виготовлення відповідних матеріалів і їхнього подальшого розповсюдження.

 

Мета таких дій – сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії. Форми власності освітніх закладів, де вчинено злочин, значення не мають.

 

Дії громадян, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора в закладах освіти, є формою колабораційної діяльності.

 

Що буде за допомогу ворогу в адмініструванні на місцях? 

 

Добровільне обіймання посади:

 

  • у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, не пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій;
  • пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій в названих вище органах. 

Покарання. Позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років із конфіскацією майна або без такої (ч. 2, 5 ст. 111-1 КК).

 

Якщо добровільне обіймання посади пов’язано з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій призвело до загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, воно карається позбавленням волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої (ч. 8 ст. 111-1 КК).

 

  • у незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.

Покарання. Позбавленням волі від 12 до 15 років із позбавленням права обіймати посади/займатися діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої (ч. 7 ст. 111-1 КК).

 

Добровільна участь в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, чи в збройних формуваннях держави-агресора чи надання їм допомоги у веденні бойових дій проти ЗСУ та інших військових формувань України, у тому числі добровольчих, – караються позбавленням волі на строк від 12 до 15 років із позбавленням права обіймати посади / займатися діяльністю від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої (ч. 7 ст. 111-1 КК).

 

Якщо це призвело до загибелі людей або настання інших тяжких наслідків.

 

ПокаранняПозбавлення волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої (ч. 8 ст. 111-1 КК).

 

Головною ознакою діяння із обімання посад у незаконних органах влади та збройних, воєнізованих формуваннях, цієї форми колабораційної діяльності є добровільність. Це означає вчинення таких дій із різних мотивів, але з власної волі і за усвідомлення об’єктивної можливості й надалі брати у них участь.

 

Щодо адміністративно-господарських функцій, то до них належать обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо).

 

Цими функціями наділено начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідувачів складами, керівників відділів підприємств тощо.

 

Щодо організаційно-розпорядчих функцій, то ними визнаються обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності.

 

Наприклад, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів.

 

Правоохоронні та судові органи – це державі установи та організації, що здійснюють правоохоронну й судову функції. Це установи, які діють у системі органів, що створені на тимчасово окупованих територіях всупереч законодавству України, і діють від іменні та в інтересах держави-агресора або інших квазідержавних утворень, які невизнані Україною та демократичним співтовариством. 

 

А що з політичною діяльністю? 

 

Участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до їх проведення на тимчасово окупованій території.

 

Покарання. Позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої (ч. 5 ст. 111-1 КК).

 

Яка відповідальність бізнесу?

 

Щодо відповідальності бізнесу. Зауважимо, що кримінально караною колабораційною діяльністю визнані:

 

  • Передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора.

Покарання. Такі дії караються штрафом до 17 000 грн або позбавленням волі на строк від 3 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна (ч. 4 ст. 111-1 КК).

 

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (п. 6) матеріальні ресурси (виробничі запаси) – це запаси предметів праці, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб, наявність яких є необхідною умовою роботи підприємства.

 

Усі матеріальні ресурси можливо поділити на дві групи:

  1. виробничі запаси та малоцінні; 
  2. швидкозношувані предмети (оборотні).

До першої належать сировина та матеріали, будівельні матеріали, напівфабрикати та комплектуючі вироби, тара й тарні матеріали, паливо, запасні частини, інші матеріали. До другої групи – малоцінні та зношувані предмети (оборотні), сировина, матеріали, паливо технологічне, моторне тощо.

 

  • Провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Покарання. Караються штрафом до 17 000 грн або позбавленням волі на строк від 3 до 5 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна (ч. 4 ст. 111-1 КК).

 

Оскільки кримінальне законодавство не деталізує, якими діями можна вважати «взаємодію» та й взагалі вживає такий термін вперше, то очевидним є те, що «взаємодію» варто розуміти в якнайширшому розумінні.

 

Тлумачний словник під взаємодією розуміє будь-які взаємно погоджені дії. Таким чином у контексті диспозиції статті це означає, що, провадячи свою підприємницьку діяльність на окупованих територіях, власникам заборонено мати:

 

  • будь-які адміністративні правовідносини (отримання дозвільних документів, сплата податків і інших обов’язкових платежів, переоформлення за законодавством країни окупанта чи квазідержавних утворень рухомого чи нерухомого майна тощо);
  • господарські (укладання будь-якої форми договорів лізингу, підряду, постачання тощо),
  • цивільні (укладання будь-якої форми договорів страхування купівлі-продажу, оренди тощо),
  • трудові (укладання будь-якої форми трудових договорів та контрактів);
  • корпоративні (мати або набувати в складі бізнесу частку державою-агресором тощо) правовідносини з державою-агресором чи незаконними органами влади на тимчасово окупованій території.

Варто звернути увагу, що, на жаль, диспозиція статті не деталізує волю особи, вбачається, що навіть примусова взаємодія з державою-агресором чи незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, вважатиметься злочином.

 

Щоб такого не сталося, варто пам’ятати, що особа не може підлягати кримінальній відповідальності, коли вона вчинила злочин під непереборним фізичним примусом (ст. 40 КК України) або внаслідок крайньої необхідності (ст. 39 КК України). Проте такі факти підлягають доведенню, через що обов’язково мають бути зафіксовані.

 

Ба більше, варто пам’ятати, якщо в складі бізнесу є частка майна або корпоративних прав, які належать державі-агресору, то діяльність бізнесу може бути розцінена як  колабораціна.

 

Рекомендуємо бізнесу здійснити ретельний аналіз власної структури корпоративних прав і рухомого й нерухомого майна та вжити відповідних превентивних заходів у межах чинного законодавства.

 

Що передбачено для громадських рухів і політичних партій? 

 

Кримінально караною колабораційною діяльністю слід визнати:

 

  • Організаціяю та проведення заходів політичного характеру (з’їздів, зборів, мітингів, походів, демонстрацій, конференцій, круглив столів тощо);
  • Здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, активну участь у таких заходах.

Покарання. Караються позбавленням волі на строк від 10 до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої (ч. 6 ст. 111-1 КК).

 

Якщо це призвело до загибелі людей або настання інших тяжких наслідків.

 

Покарання. Карається позбавленням волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої (ч. 8 ст. 111-1 КК).

 

Під заходами політичного характеру варто розуміти:

 

  • збори/з’їзди/конференції/круглі столи – спільна, спеціально організована невелика присутність громадян в громадському або іншому місці, викликана необхідністю обговорення різних політичних, соціальних, економічних, культурних та інших проблем;
  • мітинги – масові збори з питань переважно політичних питань, які проводяться, як правило, на вулицях, майданах, стадіонах, парках. Неодмінні атрибути мітингу – масова аудиторія, промовці, лозунги, прапори, заклики (усні, друковані, письмові);
  • демонстрації – масове находження громадян з приводу висловлення будь-яких громадсько-політичних настроїв, в тому числі з питань протесту або незгоди будь з чим. (Цей захід може проявлятися також у проступку однієї особи, здійсненні нею вчинку з метою підкреслення свого відношення до будь-якої події чи посадової особи тощо);

Похід проводиться з тією самою метою, що й демонстрація, мітинг, однак відрізняється меншою динамікою, відсутністю мітингово-демонстраційної атрибутики;

 

  • пікетування – форма демонстрації, під час якої виставляються представники будь-де, наприклад, перед будинками об'єднань, підприємств з метою висловлення протесту проти чого-небудь, для забезпечення охорони на місці проведення страйку або демонстрації.

Основним є те, що для визнання організації, проведення та активної участі в таких заходах злочином передбаченим ст. 111-1 КК України заходи повинні бути, по-перше, здійснені у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, по-друге, спрямованими на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, це стосується й інформаційної діяльності.

 

Яка інформаційна діяльність карається?

 

Варто також пам’ятати про відмінність інформаційної діяльності (ч. 6 ст. 111-1 КК України) від несанкціонованого поширення інформації (ст. 114-2 КК України):

 

  • Різні діяння. Злочин інформаційної діяльності може вчинятися різними діями: створенням, збиранням, одержанням, зберіганням, використанням та поширенням, тоді як несанкціоноване поширення інформації лише однією – поширенням;
  • Різна мета. Злочин інформаційної діяльності вчиняється з конкретною метою – підтримка держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, тоді як несанкціоноване поширення інформації вчиняється без чітко визначеної мети (популярність, розвага тощо);
  • Різна інформація. Злочин інформаційної діяльності вчиняється за допомогою інформації саме про публічну підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, тоді як несанкціоноване поширення інформації вчиняється за допомогою інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Що планують змінити у законодавстві?

 

Зауважимо, що до Верховної Ради також надійшов проєкт закону №7222 від 28 березня 2022 року, яким пропонується розширення переліку суб’єктів, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

 

Останні пропонується застосовувати до громадян України, які перебувають у громадянстві (підданстві) держави, що здійснює збройну агресію проти України, а також припиняти громадянство України для таких осіб,. Наразі документ надано для ознайомлення депутатам.

 

Крім того, 1 квітня 2022 року в Раді було зареєстровано законопроект № 7241, яким пропонується внести зміни до примітки ст. 111-1 КК України. Новим п. 1-1 Примітки пропонується не притягувати до кримінальної відповідальності українських постачальників електронних комунікаційних мереж та або послуг за господарську діяльність, пов'язану із забезпеченням зв’язку між кінцевими користувачами електронних комунікаційних послуг, які перебувають на території України та/або на території держави-агресора.

 

Як стверджують автори, законопроєкт покликаний запобігти потенційно можливому притягненню до відповідальності учасників ринку електронних комунікацій України за виконання ними наявних обов'язків за чинними міжнародними  міжоператорськими договорами з операторами російської федерації та республіки білорусь із метою збереження зв’язку між абонентами України та держав-агресорів.

 

Спеціально для Mind.ua

Щоб першими дізнаватися про наші новини

Підписатися