ME
NU
Серпень 17, 2020

Закон 810-IX – кінець «зеленого» майбутнього України чи перезавантаження ринку

Протягом останнього року ринок альтернативної енергетики лихоманило. Від великої зацікавленості ринком з боку іноземних та українських інвесторів і прагнення вскочити в «останній вагон» для отримання «зеленого» тарифу без аукціонів і, як наслідок, безпрецедентних іноземних інвестицій у галузь до зіткнення з численними проблемами, як-от недофінансування виплат за «зеленим» тарифом, зменшення «зеленого» тарифу на законодавчому рівні та відкриття провадження КСУ щодо неконституційності механізму «зеленого» тарифу, пройшло не так вже й багато часу.

Так, КМУ 19 червня 2020 року подав на розгляд до Верховної Ради законопроєкт щодо вдосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, який було ухвалено в другому читанні та в цілому 21 липня 2020 року як закон 810-IX.

Що змінив закон для гравців ринку

Законом передбачається низка змін на ринку альтернативної енергетики, перелік основних з яких наводимо нижче:

(1). Виробникам ВДЕ буде зменшено розмір «зеленого» тарифу. Таке зменшення залежатиме від дати введення електростанції в експлуатацію і буде таким:

Для електростанцій, введених в експлуатацію до 30 червня 2015 року

Для СЕС (сонячні електростанції) та ВЕС (вітряні електростанції), введених в експлуатацію до 30 червня 2015 року, ставка «зеленого» тарифу обмежується «максимальною» (граничною) ставкою в розмірі «зеленого» тарифу, що застосовувався для СЕС потужністю менше ніж 10 МВт, введених в експлуатацію до 31 березня 2013 року, зменшеного на 15%.

Для електростанцій, введених в експлуатацію з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2019 року

  • 7,5% для ВЕС з одиничною потужністю турбіни понад 2 МВт;
  • 15% для СЕС потужністю понад 1 МВт;
  • 7,5% для СЕС потужністю менше ніж 1 МВт.

Для електростанцій, введених в експлуатацію з 1 січня 2020 року по 31 жовтня 2020 року

  • 2,5% для СЕС потужністю понад 1 МВт;
  • 2,5% для СЕС потужністю менше ніж 1 МВт (не обмежується 31 жовтня 2020 року).

Для електростанцій, введених в експлуатацію після 1 січня 2020 року (але не більш як 3 роки з моменту укладення договору купівлі-продажу електричної енергії)

  • 2,5% для ВЕС, що введено в експлуатацію з 1 січня 2020 року.

Для електростанцій, що будуть введені в експлуатацію з 1 листопада 2020 року по 31 березня 2021 року

  • 60% для СЕС потужністю понад 75 МВт, що будуть введені в експлуатацію після 31 жовтня 2020 року;
  • 30% на СЕС, що будуть введені в експлуатацію з 1 листопада 2020 року по 31 березня 2021 року, потужністю понад 1 МВт, але менш як 75 МВт.

Для електростанцій, що будуть введені в експлуатацію після 1 квітня 2021 року (але не більш як 2 роки з моменту укладення договору купівлі-продажу електричної енергії)

  • 60% для всіх СЕС.

ВЕС з трьома турбінами, що перевищують потужність 5 МВт, не повинні звільнятися від обов'язкових аукціонів.

(2). Фінансова відповідальність за небаланси для виробників ВДЕ, потужність електростанцій яких перевищує 1 МВт, визначатиметься таким чином:

  • 50% з 1 січня 2021 року;
  • 100% з 1 січня 2022 року.

Чи зменшилася заборгованість «Гарантованого покупця»

Станом на липень заборгованість «Гарантованого покупця» перед виробниками енергії з ВДЕ складала понад 16 млрд грн.

Нещодавно «Гарантований покупець» заплатив 1 млрд грн виробникам за березень 2020 року — отже, заборгованість за цей період зменшилася приблизно до 47% (за іншими пізнішими місяцями стан розрахунків оцінюється лише у 3%).

Попри те що в Меморандумі про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики в Україні було зазначено, що 40% історичної заборгованості сплачується до кінця 2020 року, а 60% — по 15% щоквартально 2021 року, ця норма не знайшла свого відображення в законі.

Натомість передбачено низку нових інструментів, що мають допомогти погасити заборгованість «Гарантованого покупця» перед виробниками ВДЕ, а саме:

  • проєкт закону, що передбачає випуск державних внутрішніх облігацій на 5-річний строк – має бути підготовлений КМУ;
  • використання 70% доходів «Укренерго» від розподілу електроенергії на пунктах міждержавного сполучення з 1 липня 2020 року для погашення заборгованості (50% на виплати виробникам енергії з ВДЕ);
  • фінансування з держбюджету не менш як 20% прогнозованої кількості виробленої електроенергії на рік з метою забезпечення коштами «Гарантованого покупця».

Однак не всі інвестори готові чекати на впровадження цих механізмів і розглядають можливість подавати позови до українських судів або арбітражу ICC у Парижі, щоб домогтися відшкодування заборгованості.

До того ж у цьому разі інвестори можуть вимагати не тільки відшкодування заборгованості, але й застосування штрафних санкцій. Наразі до українських судів подано вже близько 15 позовів.

Чи чекати Україні на бум інвестиційних арбітражів проти неї

Багато інвесторів категорично не згодні із законом і не підтримують його.

Зокрема, попри те, що ставка «зеленого» тарифу знижується, а відповідальність за небаланси посилюється, жодних компенсаторів за зниження «зеленого» тарифу на кшталт продовження строку дії «зеленого» тарифу інвесторам не надано.

За таких умов деякі інвестори розглядають можливість подання позовів до міжнародних арбітражів. Україна цілком може опинитися в ситуації, в якій вже опинилися Італія, Іспанія, Чехія, які знижували «зелений» тариф.

Нам відомі інвестори, які вже почали підготовку позовів до інвестиційного арбітражу. Шанси на успіх у кожному конкретному випадку необхідно оцінювати окремо. Але інвестори можуть розраховувати на компенсацію збитків.

Україна підписувала з більшістю країн угоди щодо взаємного захисту інвестицій, і в них усіх прописано опції, які дозволяють іноземним інвесторам звертатися до арбітражу і розраховувати на компенсацію збитків.

Як свідчить досвід аналогічних процесів в інших країнах, інвестори домагалися солідних компенсацій, що вимірювалися десятками мільйонів євро.

Практика позовів, поданих інвесторами проти цих країн, показує, що збитки інвесторів розраховуються у різний спосіб, зокрема й з допомогою розрахунку дисконтованого потоку грошових коштів (discounted cash flow), що містить компенсацію суми втрачених прибутків, фінансових втрат від залучення кредитних ресурсів тощо.

Якими є нові загрози для «зелених» на ринку

Новою загрозою для «зеленої» галузі є конституційне подання Олександра Дубінського та 46 народних депутатів до Конституційного суду з вимогою про визнання неконституційними низки важливих статей закону «Про альтернативні джерела енергії» та деяких пунктів статті 65 закону «Про ринок електроенергії».

За цим конституційним поданням уже відкрито провадження. У разі якщо сам механізм «зеленого» тарифу буде визнано неконституційним, буде поставлено під сумнів механізм оплати та правомірність виплат «Гарантованим покупцем» у майбутньому.

У разі позитивного рішення Конституційного суду можна буде говорити про повне зупинення галузі.

 

Спеціально для The Page

Щоб першими дізнаватися про наші новини

Підписатися