27.02.2019

Ринок енергетики: основні події 2018 року

Підготовка до переходу на роздрібний ринок електричної енергії, запуск перших електронних аукціонів на продаж нафтогазових ділянок, прийняття у першому читанні законопроекту про «зелені» аукціони – все це події минулого року, який став важливим підготовчим етапом для подальшої лібералізації ринків енергетики, запровадження прозорих та відкритих правил взаємодії держави та інвесторів.

Нижче проаналізовані події, що відбулися на ринках енергетики та які, з нашої точки зору, заслуговують уваги.

1. Зроблені перші кроки до лібералізації ринку електричної енергії

На виконання вимог Третього Енергопакету ЄС, що реалізовується в Україні, у 2018 році відбувся анбандлінг обленерго: оператори системи розподілення електроенергії були відокремлені від постачальників, що було обов’язковою передумовою для запуску нового роздрібного ринку електроенергії з початку 2019 року. Більшість таких постачальників були наділені функціями постачальника універсальних послуг (ПУП), який крім електропостачання забезпечує своїх споживачів (населення, малі підприємства, до кінця 2020 року – бюджетні установи) послугами із розподілу електроенергії (надалі також е/е).

Наприкінці 2018 року Урядом визначено, що функції постачальника «останньої надії» (ПОН) у період з 1 січня 2019 року до 1 січня 2021 року, буде виконувати державне підприємство «Укрінтеренерго». У відповідності до ЗУ «Про ринок електричної енергії» ПОН повинен постачати електроенергію протягом періоду, що не перевищує 90 днів, споживачам, що, з визначених законом підстав, не мають постачальника. Також наприкінці 2018 року Кабінет Міністрів України був затверджений Порядок проведення конкурсу з визначення постачальника “останньої надії”, у відповідності до якого буде обиратись наступний ПОН.

НКРЕКП та учасниками ринку проведена значна робота з підготовки до запуску нового роздрібного ринку: розроблені нові методології розрахунку та затверджені нові тарифи, розроблені та затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії, Кодекси систем передачі, розподілу, комерційного обліку електроенергії, врегульована робота ОРЕ у перехідний період (до запровадження повномасштабного ринку).

Регулятором також здійснені перші кроки до скасування перехресного субсидіювання, що є необхідною умовою для переходу на вільне ціноутворення, що має відбутись у середині 2019 року. Так, НКРЕКП визнала такими, що втратять чинність з дати початку нового ринку, ряд постанов, що передбачали перехресне субсидіювання. Крім цього, з 01.01.2019 скасовані дво- та тризонні тарифи для промислових споживачів, для яких раніше також передбачались дотації. Зазначені зміни в частині скасування НКРЕКП тарифів, диференційованих за періодами часу без введення альтернативи, наразі отримують критику, зокрема, із боку Міненерговугілля, адже вони стимулювали крупних промислових споживачів балансувати енергосистему шляхом роботи у непікові нічні години.

Разом з тим, ряд ключових питань залишились відкритими після запуску нового роздрібного ринку, що є істотною перепоною на шляху для подальшого реформування ринку. Зокрема, досі не вирішено питання списання та/або реструктуризації мільярдних боргів за електроенергію, що створені на Оптовому ринку електричної енергії (за ланцюгом споживач-обленерго-ДП «Енергоринок» -виробники е/е); не врегульоване питання покриття збитків ДПЗІ «Укрінтеренерго» від виконання функцій ПОНу (споживачами якого є, зокрема, водоканали, підприємства ЖКГ, а істотна частка споживачів вже мають боргові зобов’язання перед іншими постачальниками); не вирішено питання долі споживачів ПОНу, які не обрали собі постачальника після спливу 90-денного строку (частині яких ПОН не зможе припинити електропостачання зважаючи на певний встановлений ним рівень аварійної, технологічної, екологічної броні); не вирішено питання ціни е/е, порядку її оплати та постачальника е/е для водоканалів (частина яких не уклала договори з постачальниками за наслідками тендеру та була вимушена перейти до ПОН та закуповувати е/е за високим тарифом; крім цього водоканали не можуть розраховуватись за передоплатою як встановлено законодавством у зв’язку із отримання коштів від споживачів після розрахункового періоду).

Крім цього, до повномасштабного запуску ринку доцільно забезпечити скасування адміністративних бар’єрів для імпорту електроенергії. Так, АМКУ ще у 2017 році наголошував на необхідності залучення імпорту електроенергії на конкурентних засадах по відношенню до іншої генерації, задля чого необхідно внести зміни до низки підзаконних актів: Порядку складання річних і місячних прогнозних балансів електричної енергії Об'єднаної енергетичної системи України, затверджений Міненерговугілля та Правила ринку (Додаток до ДЧОРЕ).

2. Оголошений перший електронний нафтогазовий аукціон

Наприкінці 2018 року Державною службою геології та надр виставлено на електронні аукціони на базі системи «Prozorro. Sales» спеціальні дозволи на користування надрами на 10 нафтогазових ділянок та підготовлено для продажу ще 20 ділянок загальною площею 5 тис. км. квадратних в шести областях України. Перші аукціони щодо десяти ділянок відбудуться 3 березня 2019 року. Початкова вартість 9 ділянок становить від 4 до 19 млн грн. Ділянка, на якій є захищені запаси нафти і газу, має вартість близько 500 млн грн. Переможцем аукціону буде оголошений учасник, який запропонує найвищу ціну.

Зазначені аукціони відбудуться на підставі Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 848 від 17 жовтня 2018 року. Тимчасовий порядок передбачає реалізацію Державною службою геології та надр у період з 24 жовтня 2018 р. до 1 грудня 2019 р. експериментального проекту із запровадження електронних аукціонів. За результатами його реалізації, буде розглянуто питання щодо доцільності подальшого проведення таких аукціонів.

Реалізація експериментального проекту щодо електронних нафтогазових аукціонів на право розробки родовищ он-лайн є важним кроком на шляху до прозорості у газовидобувній промисловості. До цього часу спеціальні дозволи на користування надрами надавались, в більшості, поза конкурсом, у зв’язку з чим Держгеонадра жорстоко критикувалося із боку учасників ринку та стали приводом для відкриття кримінальних проваджень.

Крім цього, у листопаді 2018 року КМУ, затвердивши постанову № 939 від 7 листопада 2018 року, лібералізував обіг геологічної інформації. Постановою КМУ «Питання розпорядження геологічною інформацією» передбачено спрощення доступу до геологічної інформації, створення державного реєстру геологічної інформації, продовження процесу оцифрування вторинної інформації, відміну плати за користування інформацією, вдосконалення методики розрахунку вартості геологічної інформації. Очікується, що вищевказані зміни сприятимуть залученню інвесторів до розвідки вуглеводнів в Україні.

Разом з тим, в минулому виникали чисельні зауваження з приводу якості наявної у держави геологічної інформації, яка нібито не дозволяє об’єктивно визначити перспективність інвестицій та оцінити ринкову вартість певних нафтогазових ділянок. Таким чином, для розвитку галузі розвідки вуглеводнів та активного залучення інвестицій, Держгеонадра має поставити собі завдання істотно покращити якість геологічної інформації на ділянки, що будуть пропонуватись на продаж у наступні роки.

3. Відновлювальну енергетику продовжують фінансувати, а держава робить перший крок до «зелених» аукціонів

Відновлювальна енергетика продовжує стрімко розвиватись в Україні. У 2018 році було введено в експлуатацію 742,5 МВт нової потужності генерації, що виробляє електроенергію із відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). Таким чином загальна встановлена потужність об’єктів ВДЕ у 2018 році досягла 2117 МВт. Такі стрімкі темпи зростання відновлювальної енергетики, яка на сьогодні закуповується ДП «Енергоринок» за високим «зеленим» тарифом мають свій зворотній бік. Частка ВДЕ у структурі виробництва електроенергії досягає 2%, а частка «зеленої» електроенергії у вартості всієї виробленої електроенергії вже складає близько 9%. Середня вартість закупівлі «зеленої» електроенергії склала 4989.43 грн. за 1 МВт*год у порівнянні із 864.59 грн. для е/е ГЕС та 551.01 грн. для е/е атомних електростанцій.

Збільшення долі ВДЕ у енергобалансі при залишенні в дії діючих «зелених» тарифів зумовить необхідність пошуку джерел фінансування дорогої «зеленої» енергії. В умовах переходу на новий ринок електричної енергії, таким джерелом можуть стати тарифи для населення, які і без того зростатимуть у зв’язку із скасуванням перехресного субсидіювання.

Задля уникнення очікуваних політичних та економічних ризиків, зумовлених зростанням тарифів, Україна планує разом з введенням лібералізованого ринку електроенергії запровадити механізм аукціонів для ВДЕ.

Наприкінці 2018 року Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроект №8449-д, який передбачає введення механізму аукціонів. Законопроект був розроблений за підтримки Енергетичного Співтовариства, яке наголошує на необхідності введення нових правил закупівлі електричної енергії, що запропонують зрозумілий формат роботи для інвестора та матимуть менш спотворюючий ефект на енергетичний ринок ніж «зелені тарифи».

Нагадаємо, що зараз «зелені тарифи» встановлені ЗУ «Про альтернативні джерела енергії» № 555-IV та розраховуються виходячи із роздрібних тарифів для другого класу споживачів у 2009 році, помножених на певні коефіцієнти, встановлені цим Законом. Законом № 555-IV виробникам енергії із альтернативних джерел до 2029 року включно гарантується закупівля за «зеленим» тарифом, коефіцієнт для розрахунку якого поступово, із року в рік, зменшується.

Змінами до ЗУ № №8449-д зменшується коефіцієнт для розрахунку «зеленого» тарифу для сонячних електростанцій з 2020 року, а також звужується коло суб’єктів, які мають право на отримання «зеленого тарифу» до:

  • виробників, об’єкти яких введені в експлуатацію до 1 липня 2019 року,
  • виробників, які до 1 липня 2019 року уклали pre-PPA за «зеленим» тарифом та об’єктів із невеликою потужністю (менше 10 МВт для сонячної енергетики та менше 20МВт для вітроелектростанцій), що не отримують державну підтримку (через аукціон) та введені в експлуатацію після 1 липня 2019 року.

Підприємства, що не підпадають під категорії вище та, відповідно, не отримують «зелений» тариф, матимуть можливість поборотись за державну підтримку, право на яку буде розподілятись на аукціонах. Державна підтримка полягатиме у гарантуванні викупу всього обсягу електроенергії та компенсації різниці між ціною, визначеною, за результатом аукціону, та ціною електроенергії, визначеною за результатом її продажу на ринку «на добу наперед». Аукціони із розподілення квот на державну підтримку будуть проводитись гарантованим покупцем (правонаступник ДП «Енергоринок») двічі на рік у період до кінця 2029 року.

Таким чином, держава розраховує фінансово «підтримувати» об’єкти ВДЕ до кінця 2029 року шляхом надання державної підтримки через аукціони для «нової зеленої» генерації та через гарантування закупівель е/е за «зеленим» тарифом для іншої альтернативної генерації.

4. Україна збільшує експорт електроенергії та крокує до досягнення стратегічної мети - приєднання до ENTSO-E

Україна в 2018 році збільшила експорт електроенергії в порівнянні з 2017 роком - до 6,166 мільярда кВт-год. Найбільшу кількість електроенергії Україна продала до Угорщини - 3,59 мільярда кіловат-годин. Постачання електроенергії до Польщі склало 1, 4 мільярда кіловат-годин, до Молдови – 955 мільйонів кіловат-годин, до Словаччини - 167 млн. кВт-год, до Румунії – 37 млн. кВт-год . До Росії та Білорусі Україна електроенергію не продавала, водночас імпортувала звідти близько 30 мільйонів кіловат-годин електроенергії (перетоки електроенергії).

Нагадаємо, що торгівля електроенергією з країнами ЄС наразі ускладняється тим, що що енергосистема Україна не синхронизована з системою ENTSO-E (European Network of Transmission System Operators for Electricity/ Європейська мережа системних операторів передачі електроенергії) країн ЄС в повній мірі. Сьогодні синхронно з ENTSO-Е працює лише частина ОЕС України, так званий «Острів Бурштинської ТЕС». До складу «Острова» входять Бурштинська ТЕС, Калуська ТЕЦ та Теребле-Ріцька ГЕС сумарною встановленою потужністю 2530 МВт, а також інфраструктура електромереж 220-750 кВ Укренерго та розподільчі мережі обласних енергопостачальних компаній карпатського регіону.

Наразі енергетична система України технологічно пов’язана та працює паралельно з енергосистемами Росії, Республіки Білорусь та Молдови. Це означає, що енергосистеми цих країн працюють у спільному режимі роботи, частота в мережах однакова, а фактичне регулювання об’єднаної системи здійснює Росія як власник найбільших генеруючих потужностей.

Інтеграція ОЕС України до загальноєвропейської енергосистеми ENTSO-E передбачена Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС. На виконання Угоди, в середині 2017 року системними операторами України, Молдови та ENTSO-Е підписана «Угода про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи». Строк для виконання Україною вимог для приєднання до енергосистеми спливає у липні 2022 року. Синхронізація України та Молдови із ENTSO-E зумовить її відокремлення від паралельної роботи з Росією та Республікою Білорусь.

27 грудня 2018 року Кабінет Міністрів України затвердив план заходів щодо синхронізації об'єднаної енергосистеми (ОЕС) України з Європейською мережею системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E). План заходів передбачає створення спільного блоку регулювання ОЕС України та енергосистеми Молдови, роботу щодо забезпечення готовності теплових електростанцій до роботи в ENTSO-E, організацію каналів зв'язку для технологічного управління ОЕС України, будівництво повітряних ліній та підстанцій, сертифікацію оператора системи передачі (НЕК «Укренерго»), перехід на ізольовану роботу з енергосистемами країн, що не входять до ENTSO-E (РФ, Білорусь), залучення міжнародної технічної допомоги. У рамках плану, до 2021 року Україна має побудувати ряд магістральних ЛЕП (ліній електропередачі).

Об’єднання енергосистеми України із ENTSO-E створить перспективи розвитку внутрішнього ринку. Так, очікується, що:

  • Обсяг експорту електроенергії у європейські країни збільшиться в декілька разів. Наразі розвиток експорту електроенергії із України стримується обмеженою потужністю генерації «Бурштинського острову»;
  • Посилиться надійність та стійкість енергосистеми України за рахунок модернізації енергооб`єктів відповідно до європейських стандартів;
  • Відбудеться розвиток ринку допоміжних послуг (регулювання частоти, підтримання параметрів надійності та якості електричної енергії);
  • Відбудеться демонополізація внутрішнього ринку електроенергії за рахунок посилення конкуренції.

Однак, виконання технічних вимог для приєднання до ENTSO-E вимагатиме значного обсягу інвестицій, та, відповідно, будуть втілені у життя тільки у разі передбачення відповідного фінансування для системного оператора за рахунок держави або допомоги ЄС, а також своєчасного проведення робіт з модернізації ключовими виробниками електроенергії.

5. Будівництво Півничного потоку -2 розпочато

У 2018 році почалось будівництво Північного потоку -2, що будується з Росії у Німеччину в обхід України через Балтійське море. Його довжина становить понад 1200 км, пропускна здатність - 55 млрд кубометрів газу за рік. З кінця 2019 року газотранспортний коридор "Північний потік-2" повинен транспортувати близько 55 млрд кубометрів російського природного газу щорічно з РФ через Балтійське море до Німеччини. Супротивники проекту - Польща, країни Балтії, Україна та США - стверджують, що "Північний потік-2" збільшить залежність ЄС від "Газпрому", який вже постачає близько третини об’ємів газу в ЄС. В свою чергу, Німеччина, Фінляндія та Швеція видали усі дозволи на будівництво та експлуатацію газопроводу "Північний потік-2".

Очікується, що будівництво Nord Stream-2 позбавить Україну геополітичного важелю впливу та доходів від транзиту у розмірі 3 млрд. доларів щорічно. У 2018 році доходи від транзиту російського газу перевищили українські витрати на імпорт газу на 0,7 мільярдів доларів.

Поточний 2019 рік обіцяє бути не менш багатим на події на ринку енергетики, ніж попередній. З початку 2019 року почав свою роботу роздрібний ринок електричної енергії, а з середини року очікується введення в дію повномасштабного лібералізованого ринку електричної енергії, який кардинальним чином змінить правила гри на ринку, що існували протягом останніх десятиліть. НКРЕКП саме в цьому році повинен зробити важкий з точки зору соціального аспекту крок із підвищення тарифів на електроенергію для населення та повного скасування перехресного субсидіювання. Очікується, що гравці ринку за допомогою Уряду продовжать роботу по модернізації обладнання із метою отримання можливості синхронізації з ENTSO-E в наступні роки. Також продовжуємо відстежувати хід прийняття законопроекту про введення «зелених» аукціонів та очікуємо прийняття відповідного закону також до кінця 2019 року.